Галичина як провінція у Габсбурзькій імперії між 1772 та 1918 рр. була не лише територією проживання для поляків, українців, євреїв та німців (разом з австрійцями) до Другої світової війни, але і місцем перетину та співіснування різних культур, мов, релігій та традицій. Водночас, ця територія, яка сьогодні знаходиться частково на теренах Польщі та України, є синонімом як розквіту багатоетнічного та багаторелігійного суспільства, так і руйнування пам’яток, винищення людей у ХХ столітті: зокрема під час Другої світової війни, Голокосту, етнічних чиcток і депортацій та повоєнного забуття і стирання слідів.