Йосиф Зісельс.

Підготовка фахівців з юдаїки у НаУКМА – невід’ємна складова єврейського життя

 

 
 
 
 
 
 

Студия "Лимонад" он-лайн

Программа работы студии включает проведение он-лайн лекций, презентаций, концертов и интервью.
Видео лекций по ссылке

Магістерська програма «Юдаїка» 

в межах спеціальності «Історія та археологія» НаУКМА 

запрошує на вступ 

ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДВЕРЕЙ он-лайн –
20 липня 19-00

реєстрація за посиланням

 
 

У Києві пройшла презентація Концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру

«Нам треба знайти компроміс, як будувати на Бабиному Ярі комплекси. Між євреями, між українцями. Треба вже закінчувати з текстом і починати щось робити», - Яків Григорович.

20 листопада 2019 р. в столиці України в Конференц-залі національної академії наук України відбулась презентація Концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру. На заході були присутні представники єврейських громад майже з усіх куточків нашої країни. Усіх їх привело бажання вирішити питання, які наразі на порядку денному, поділитися своїми думками та вислухати чужі.

Починаючи з 10-ї години, до будівлі почали прибувати учасники конференції. Дехто вже досконало ознайомився з концепцією, дехто не мав такої змоги, але всі з нетерпінням чекали початку. Хтось розмовляв з давніми приятелями, з якими нарешті вийшло зустрітись, хтось же надолужував згаяне і уважно переглядав надані документи.

«Це буде неочікувано, але перш за все я чекаю зустрічі зі старими добрими друзями, з якими маю можливість спілкуватися саме на таких заходах. Також мене хвилює проблема пам’яті та її передачі наступним поколінням. Я ознайомилася з концепцією, мені цікаво це прослухати. В основному, чи відповідає це моїм уявленням, як це повинно бути», – ділиться своїми враженнями Емілія.

Коли зал був заповнений, а організатори заходу зайняли свої місця, конференція офіційно була оголошена відкритою. Спочатку було детально описано базу і основні засади концепції. Олег Ростовцев, як керівник прес-служби єврейської громади Дніпра, член президії Вааду, журналіст, культуролог і один з організаторів заходу, прокоментував ціль даної події та її необхідність:

«Это было одним из тех предложений, которые мы провели на координационном совете, чтобы еврейская общественность Украины и еврейские руководители были проинформированы о том, какой есть проект у Института истории Украины по мемориализации Бабьего Яра, и это очень важно, чтобы проблематика Бабьего Яра была не только еврейской, но и украинской. И в том числе в это должны быть включены представители на местах. Мы будем обсуждать вопросы, связанные с тем, что будет в будущем.
Есть три основные проблемы. Первая, это вопрос отожествления. Бабий Яр и Холокост. Сводятся ли эти вещи один к одному? Я считаю, что должен быть Центр Холокоста – одно, а Центр Бабьего Яра – другое. Второе, кто должен это делать, управлять и кто кому помогает? Прежде всего, это должно делать государство Украины. А еврейские общественные организации должны помогать, участвовать, но главной должна быть программа государственной политики. И третий вопрос – для кого мы это делаем? Для прошлого или для того, чтобы этот вопрос стал частью украинского представления, чтобы Украина понимала: Бабий Яр и Холокост – две разные вещи, как часть своей собственной истории».

Після промови кожного з організаторів всі відправились на невеличкий кава-брейк. В більш неформальній атмосфері учасники могли за чашечкою кави з тістечком обговорити те, про що почули раніше, і просто поспілкуватись.

Згодом всі повернулися в конференц-зал, де в формі діалогу продовжилося обговорення питань. Дехто погоджувався із запропонованими ідеями, дехто уточнював деталі, а хтось же вносив корективи. Захід тривав до 16-ї години. Втомлені учасники конференції поступово почали розходитись. Кожен йшов з різним настроєм та думками: хтось цілком впевнений в реалізації задуму, хтось менш оптимістичний у своїх судженнях.

«Чесно кажучи, я не дуже вірю в реалізацію даного задуму. Ми вже маємо досвід тридцяти років, коли дійсно могли б реалізувати якусь єдину колаборацію Бабиного Яру. На жаль, вона досі є негативною. Хочеться сподіватись на краще. Ми маємо декілька проєктів, які, так сказати воюють між собою.  Власне, в мене є багато критики до самого наративу», – каже, перед тим як піти, Юрій Радченко.

В противагу йому, Роман – керівник єврейської громади маленького містечка Богуслав, говорить: «Будь-який захід, який організовується для єврейської громади, цікавий через те, що ми отримуємо там багато інформації. Вона надає нам наснаги працювати на місцях із своєю громадою. На сьогоднішній конференції ми могли висловити один одному свої думки і, що важливо, що не лише євреї, а й вся українська громада, видатні вчені змогли підняти це питання і показати їхнє бачення, усвідомлення цих питань. Я думаю, що скоро ми станемо свідками історії новоутворення пам’яток  на цих територіях».

Звичайно, все може скластися як позитивно так і негативно, але історична значимість цієї події є абсолютним фактом.

Кореспондентка-стажерка сайту Вааду України  Аліна Шененко 

Фото: з сайту Вааду Украини.