Постав підпис!
Понад 700 українських діячів звернулися до влади щодо "російського" проекту меморіалізації Бабиного Яру

 
 
 
 

Студия "Лимонад" он-лайн

Программа работы студии включает проведение он-лайн лекций, презентаций, концертов и интервью.
Подключение к студии по ссылке.
Расписание по ссылке

Сьогодні, 26 травня, приблизно о 19:00 у Першій київській міській лікарні №1 після тривалої хвороби помер один з найвідоміших українських поетів та перекладачів, член Спілки письменників та Пен-клубу України Мойсей Фішбейн. Найщиріші співчуття рідним та друзям.

 
 
 
 

Україна – звіт про свободу віросповідання у світі – 2012 рік

Основні положення

Конституція та інші закони та норми захищають свободу віросповідання, і на практиці влада загалом поважала цю свободу. Протягом року тенденції у ставленні влади до свободи віросповідання не зазнали істотних змін. Часом представники місцевої влади підтримували одну із сторін у суперечках між релігійними групами. Проблеми реституції майна продовжували існувати, але представники влади продовжували сприяти у поверненні деяких об’єктів комунальної власності. Високопоставлені представники основних релігійних груп та експерти з релігійних питань висловлювали занепокоєння прийняттям змін до головного закону про свободу совісті, які розширили контроль влади за релігійною діяльністю. Релігійні лідери відзначали, що органи влади підготували та ухвалили закон без урахування їхньої позиції. 

Надходили повідомлення про протиправні дії та дискримінацію з боку суспільства за ознаками релігійної приналежності, переконань або практики. До таких належать напади, прояви антисемітизму, антимусульманської дискримінації та дискримінації проти деяких християнських конфесій. Надходили також повідомлення про скоєння актів вандалізму щодо майна релігійних громад. 

Посол США, співробітники посольства та посадовці з Вашингтону продовжували взаємодію з владою, релігійними та світськими організаціями та неурядовими організаціями (НУО) з метою підтримки свободи віросповідання. Протягом року американські посадовці проводили зустрічі з лідерами православної, католицької, протестантської, мусульманської та іудейської громад. 

 

Розділ I. Релігійна демографія

За офіційними оцінками, населення країни становить 45,6 мільйона. За результатами загальнонаціонального опитування, проведеного Центром Разумкова у 2010 році, 68 відсотків опитаних вважають себе православними християнами, 7,6% – греко-католиками, 1,9% – протестантами, 0,9% – мусульманами і 0,4% – римо-католиками. Ще 7,2 відсотки вважають себе «просто християнами» , а 13,2 відсотки респондентів відзначили, що не належать до жодної релігійної групи. 

Проведене у 2011 році Фондом «Демократичні ініціативи» та Українською соціологічною службою опитування показує, що приблизно 31 відсоток населення відносить себе до Української Православної Церкви Київського патріархату (УПЦ КП), 26 відсотків – до Української Православної Церкви Московського патріархату (УПЦ МП), та 2 відсотки – до Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ). Українська Греко-Католицька Церква (УГКЦ) є найбільшою неправославною церквою. За оцінками УГКЦ, кількість прихожан становить чотири мільйони, приблизно 93 відсотки яких проживають у західній частині країни. За оцінками Римо-Католицької Церкви, кількість її прихожан налічує один мільйон, здебільшого у західній та центральній частинах країни.

За оцінками органів влади та незалежних аналітичних центрів, кількість населення, що сповідує іслам, сягає 500 000, хоча за оцінками деяких мусульманських лідерів, ця цифра сягає двох мільйонів. Згідно з даними органів влади, більшість мусульман є кримськими татарами, чия кількість оцінюється у приблизно 300 000, і становить третю за розміром етнічну групу Криму. Всеукраїнський союз церков євангельських християн-баптистів є найбільшою протестантською громадою. Інші протестантські групи представлені п’ятдесятниками, адвентистами сьомого дня, лютеранами, англіканцями, кальвіністами, методистами та пресвітеріанами. За даними останнього проведеного державного перепису населення у 2001 році, в країні налічується близько 103,600 євреїв; у той же час за оцінками місцевих лідерів єврейських громад, кількість осіб єврейського походження сягає 370 000. 

Також представлені Свідки Єгови, послідовники Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів (мормонів), буддисти, послідовники Фалуньгун та громади Свідомості Крішни.

 

Розділ II. Стан пошанування свободи релігії з боку влади

Політико-правова база

Конституція та інші закони та норми захищають свободу віросповідання. Офіційної державної релігії немає.  

За законом, основною метою державної релігійної політики є «відновлення повноцінного діалогу між представниками різних соціальних та етнічних груп, культур та релігійних конфесій» та «забезпечення умов для формування толерантного суспільства, гарантування свободи совісті та віросповідання». 

За законом, релігійна громада повинна налічувати щонайменше 10 дорослих членів для того, щоб бути зареєстрованою владою та отримати  статус юридичної особи.  Реєстрація є необхідною для здійснення господарської діяльності, наприклад, видавничих, банківських або майнових операцій. За законом, процес реєстрації здійснюється протягом місяця, а відмову в реєстрації можна оскаржити у судовому порядку.

 

Закон містить суперечливі положення, які ускладнюють процес реєстрації релігійних груп. Наприклад, закон не надає можливості загальнонаціональним релігійним об’єднанням отримати статус юридичної особи. Як результат, всеукраїнська релігійна громада не може володіти майном, у той час як її зареєстровані місцеві релігійні організації мають на це право. До того ж, закон вимагає, щоб будь-яка релігійна група проходила складну подвійну реєстраційну процедуру перед тим, як отримати статус юридичної особи. 

Закон вимагає, щоб релігійні групи зверталися до органів місцевої влади по дозвіл на проведення богослужінь, релігійних обрядів та церемоній у громадських місцях щонайменше за десять днів, але це не стосується служб, які проводяться на території місць релігійного призначення або кладовищ. 

За законом, тільки зареєстровані релігійні групи можуть звертатися з приводу реституції комунального майна, конфіскованого комуністичним режимом. Релігійні групи повинні звертатися з питань реституції до місцевих органів влади. У той час, як за законом розгляд заяви щодо реституції повинен бути завершений протягом місяця, це часто займало набагато більше часу. 

Закон обмежує діяльність іноземних релігійних груп та вузько визначає дозволену діяльність іноземних священнослужителів, проповідників, наставників та інших представників зарубіжних релігійних організацій. За законом, іноземні релігійні працівники можуть «займатися проповідуванням, виконанням релігійних обрядів чи іншою канонічною діяльністю».

У Рішенні Ради національної безпеки і оборони (РНБО), введеному в дію президентом 8 червня, міститься заклик вжити додаткових заходів для посилення боротьби з тероризмом в країні. Документ визначає основними причинами тероризму радикалізм, екстремізм, намагання політизувати міжетнічні та міжрелігійні відносини, та негативний вплив релігійних екстремістських груп. 

Закон обмежує викладання релігії у рамках навчальної програми державних шкіл. Частиною шкільної програми є предмет «Етика віри». 

Закон дозволяє проходити альтернативну невійськову службу особам, переконанням яких суперечить проходження військової служби, і забороняє створення релігійних організацій у військових установах та військових частинах. У складі збройних сил немає капеланського корпусу; у той же час, Міністерство оборони та основні релігійні групи співпрацюють у рамках створеної міністерством Ради у справах душпастирської опіки для військовослужбовців.

Закон, прийнятий у вересні, передбачає проведення експертизи проектів законів та урядових нормативних документів на предмет дотримання принципів недискримінації, у тому числі за ознакою релігійних переконань. Закон зазначає, що порядок проведення експертизи повинен бути розроблений Кабінетом Міністрів.

Офіційно на державному рівні відзначаються наступні релігійні свята: Різдво, Великдень та Трійця, за спільним для православних та греко-католиків юліанським календарем.

 

Застосування владою правових норм

Повідомлень про порушення свободи віросповідання не надходило. 

Глави церков, лідери релігійних організацій та правозахисники висловлювали стурбованість змінами до Закону «Про свободу совісті та релігійні організації», які Президент Янукович підписав 21 листопада. Перед цим вони закликали президента застосувати право вето до цих змін, і відзначали, що уряд розробив і ухвалив законопроект без урахування їхньої думки. Серед положень, які викликали занепокоєння, було збереження дозвільної системи проведення мирних зборів, подвійна реєстрація релігійних громад та положення, що уповноважує Міністерство культури надавати офіційне погодження діяльності іноземних релігійних працівників. Прийняття змін також розширило державний контроль за дотриманням законодавства про свободу совісті. Наглядові повноваження було надано набагато більшому колу державних установ, включаючи прокуратуру, Міністерство внутрішніх справ та усі інші «центральні органи виконавчої влади».  Захисники свободи релігії висловили занепокоєння тим, що такі повноваження нагадуватимуть державний контроль релігійного життя, який здійснювався за радянських часів. 

7 грудня президент доручив Кабінету Міністрів терміново підготувати проект подальших змін до закону та залучити релігійні організації до процесу їх розробки, щоб завдяки цьому створити «сприятливі умови» для діяльності релігійних організацій. 

Рішенням РНБО від 8 червня, в частині застосування додаткових заходів для посилення боротьби з тероризмом, Кабінету Міністрів було доручено запровадити превентивні кроки та забезпечити контроль за виконанням закону щодо заборони розповсюдження матеріалів, які розпалюють релігійну, етнічну чи расову ненависть, нетерпимість та дискримінацію. Повідомлень про вилучення релігійної літератури згідно з цим законом не надходило. 

Джерело: Kyiv, U.S. Embassy Information Service

jordans for sale blue

рубрика: 
дата: