Йосиф Зісельс про "другу хвилю" коронавірусу

     

Через півроку від початку епідемії COVID-19 ми досі не маємо чіткого визначення терміну "друга хвиля", хоча і користуємося ним вже досить часто. Поділюся власними спостереженнями і запрошую до розмови усіх, кому ця тема цікава.

По-перше, нагадаю, що я користуюся тим змінним аспектом пандемії, який зветься "активні кейси" - це кількість одночасно хворих людей в країні, тобто різниця між кількістю інфікованих та вибувших з статистики за рахунок одужання або летального випадку. На мій погляд, ця характеристика епідемії є найінформативнішою. Більш того, графік "активних кейсів" по формі дуже нагадує "хвилю", математики це називають "нормальним розподілом" або "гаусовою кривою". Типовий приклад - графік "активних кейсів" в Італії (гр.№1).

гр.№1

По-друге, оскільки ця епідемія спростовує майже всі передбачення вчених, що підштовхує нас до думки про "ексклюзивний" її характер, то треба відкинути всі стереотипи та вибудовувати окрему систему понять. Наприклад. можна було подумати, коли писали про осінню "другу хвилю", що "перша хвиля повинна повністю закінчитися (кількість "активних кейсів" = 0) і через деякий час починається "друга хвиля" з невідомими нам параметрами, але хотілося думати, що з меншою інфікованістю та головне, - з меншою летальністю.

По-третьє, до епідемії треба відноситися не тільки, як до природнього закономірного процесу на 50%, але й, як до випадкового, статистичного процесу - на другі 50%.
Всі епідемії описуються певними формулами та графіками і тому будь яке суттєве відхилення від стандартної форми графіку, повинно привернути увагу і шукати пояснення цього відхилення.

Я почав використовувати термін "друга хвиля" після 20 травня на прикладі Вірменії, яка досягла 19 травня стану "квазі-піку", але вже через кілька днів почала стрімко збільшувати кількість інфікованих та відповідно "активних кейсів" (гр.№2).

гр.№2

На сьогоднішній день я вже бачу приблизно 20 країн з тих 50, де я провожу математичний моніторинг, і я досить впевнено можу стверджувати, що там почалася та проходить "друга хвиля". Це:
Вірменія, Азербайджан, Гібралтар, Швеція, Іспанія, Албанія, Півн.Македонія, Молдова, Андорра, Ізраїль, Мальта, Болгарія, Сербія, Боснія, Україна, Естонія, Словенія, Кіпр, Грузія і кожний день до цієї групи додаються нові країни.

Можна розділити ці країни на певні групи з різними характеристиками. Перша група - це країни, які впевнено пройшли стан "піку" епідемії, показали тривале зменшення "активних кейсів" і після певного дня почали набирати знову кількість інфікованих та "активних кейсів". Очевидні приклади - це Мальта, Іспанія та Болгарія (гр.3,4,5).

 

гр.№3

 

гр.№4

 

гр.№5

Друга група - не така очевидна, як перша, але іншого пояснення нового зростання кількості хворих, крім "другої хвилі", я не знайшов. Ця група характеризується, перед усім, відсутністю стану "піку" епідемії, коли після декількох наближень до "квазі-піку" країни почали стрімко збільшувати кількість нових хворих. Характерні приклади цієї групи - це Україна, Польща та Швеція (гр.6,7,8). Головне, що мене наштовхує на ідею "другої хвилі" при поясненні епідемії в цих странах - це відхилення форми графіку від стандартного вигляду.

гр.№6

гр.№7

гр.№8

Для більшої точності у термінології нам треба також визначити поняття "сплеску" та його відмінність від "другої хвилі". Для себя я позначив так: "друга хвиля" відзначається значними часовими та кількісними характеристиками від "сплеску". Наприклад. до тижня продовження зростання та менше 10% по кількості нових "активних кейсів" - це "сплеск". Більше тижня стабільне зростання "активних кейсів" після досягнення проміжного мінімуму та більше 10% від згаданого мінімуму, - це "друга хвиля".

Якщо уважно придивитися до графіків "активних кейсів" різних країн, можна помітити феномен "третьої хвилі". Наприклад, Мальта та Гібралтар (гр.9.10).

гр.№9

гр.№10

В мене все більше утверджується аналогія з епідемією в образі підскакуючого гумового м'ячика, висота підскакування якого зменшується з кожним відскоком від поверхні.

Які основні якісні характеристики "другої хвилі"?
1. Менша амплітуда кількості на порівняння з "першою хвилею";
2. Менший час існування "другої хвилі" при порівнянні з першою;
3. У деяких випадках ми можемо зустрітися з "третьою хвилею" і т.д. , які будуть проходити ще швидше і з меншою амплітудою, ніж "друга";
4. Все вище зазначене не має ніякого відношення до сезонного формату деяких видів грипу, який нам обіцяли вчені ще взимку.
5. У більшості випадків проходження "другої хвилі" характеризується нульовою летальністю.
6.Основна причина, на мій погляд" "другої хвилі" епідемії - це обмеження вимог карантину. Відповідальність за ці обмеження несуть в однаковій мірі уряди країн. які під тиском різних обставин звужують умови офіційного карантину, та самі люди, які "розслабились" та скоротили фізичну дистанцію і перестали користуватися захисними пристроями (масками, рукавичками), послабили вимоги до власної гігієни.
7. Для більш точних характеристик поки що не вистачає матеріалу. Крім того є тільки три країни. які пройшли "першу хвилю до нульової кількості "активних кейсів", це Гренландія, Чорногорія та Нова Зеландія, з яких одна - Гренландія вже успішно пройшла і "другу хвилю".

Після моїх спроб зафіксувати феномен "другої хвилі" залишається ще багато запитань:
1. Жодна з зазначених країн не акцентує увагу на "другій хвилі". МОЗ також мовчить.
2. Немає коментарів вчених стосовно "другої хвилі" або я їх не зустрічав.
3. Немає інформації про можливість вдруге захворіти коронавірусною інфекцією, тобто є питання до набутого імунітету.

І наостанок, хочу посилатися на працю норвезько-британської групи вчених, чиї прогнози я поділяю про те, що без радикально ефективної вакцини, нам доведеться роками жити з цією пандемією, оскільки у багатьох країнах рівень "фону епідемії" не опуститься до нуля, а по деяких прогнозах в окремих країнах - нижче 20%.