Ми повинні розуміти, похідною від чого є сьогодні наша політика пам’яті – Йосиф Зісельс

25-27 червня 2021 року у селищі Криворівня Івано-Франківської області вчетверте пройшов міжнародний форум Via Carpatia.

Під час Форуму відбулась низка панельних дискусій на різні політичні та культурні теми.

На локації у Криворівні та в прямому ефірі Еспресо дискутували провідні політологи, історики, культурологи, письменники і режисери.

27 червня у панельній дискусії під назвою «Спогад. Політика пам’яті та плекання ідентичності» прийняв участь сопрезидент Вааду України Йосиф Зісельс.

– Цікаво, що розмову про українську ідентичність розпочинає етнічний єврей, – відзначив пан Йосиф на початку свого виступу.

– Якщо ми не надаємо визначення поняттю ідентичності, ми не знаємо, про що йдеться. Кожен з нас вкладає в це поняття щось своє. Чи можна спілкуватися, розуміючі різні речі під одним і тим же терміном. Що таке ідентичність взагалі? Для мене це низка якостей, за якими індивід чи група індивідів відносять себе до певної множини. Наше виховання, наша освіта надає нам уявлення про світ та людей та умовно розкладає по «ячейках». Ми знаємо, хто такі афроамериканці, китайці тощо. А коли ми зустрічаємо когось на вулиці, наша підсвідомість проводить автоматичний перебір цих «ячеєк», щоб знайти щось знайоме.
Якщо ми бачимо спільні риси або у зовнішньому вигляді або в одягу, або інші ознаки, ми заспокоюємось, тому що невідоме таїть в собі невизначеність. А якщо ми бачимо щось зовсім нове для нас, незнайоме – наш мозок будує нову «ячейку» – так ми знайомимось з тим, чого ми ще не зустрічали.

Так працюють ідентифікаційні механізми. Але кожен з нас має багато ідентичностей. Ми народжуємось з людським генетичним кодом, що надає основу для людської ідентичності, бо є тваринний світ, є рослинний світ. Це надає нам можливість виховуватись, отримувати інформацію. Всі інші ідентичності – це результат нашого виховання: і національна, і релігійна тощо.

Ми живемо у багатомірному просторі ідентичностей. На народ, який проживає на певній території, впливає багато постійно діючих чинників. Ми повинні розуміти, похідною від чого є сьогодні наша політика пам’яті. Основна ідентичність – це наша цивілізаційна ідентичність. І ця цивілізаційна ідентичність для мене дуже важлива», – зазначив Йосиф Зісельс у своєму виступі.

Для мене український погляд а історію дуже важливий, тому що тільки сформувавши національну культуру пам’яті, та потім трансформувавши її в політику пам’яті, якою повинна займатися держава, можна досягти певного консенсусу. Але сьогоднішню владу зовсім не цікавить гуманітарний аспект, – додав пан Йосиф у другій частині свого виступу.

Детальніше у запису дискусії за посиланням.