Програма «Відновлення під час війни»: результати роботи у 2022-2023 роках

Програма «Відновлення під час війни» та її організатор Асоціація єврейських організацій та общин (Ваад) України підбили підсумки роботи за основними проєктами та допоміжними спецпроєктами станом на 31 грудня 2023 року.

Програма «Відновлення під час війни» - це велика програма психологічної реабілітації для українських громадян (жінки, діти, військовослужбовці), які пережили бойові дії, окупацію, масовані обстріли, поранення та баротравми, полон, евакуацію, втрату житла і найстрашніше - втратили своїх близьких внаслідок війни.

Програма складається з основних незалежних тритижневих проєктів у безпечних та красивих місцях Західної України та допоміжних спецпроєктів.

ОСНОВНІ ПРОЄКТИ:

За 12 місяців 2023 року проведено 53 тритижневі проєкти, а загалом з початку діяльності Програми (з 1 травня 2022 року) – 80 проєктів;

Пройшли перший етап психологічної реабілітації:

	За 12 місяців 2023 року	З початку Програми (з 1.05.2022р)
Кількість проєктів (змін)	53	80
Кількість родин, які отримали допомогу на основних проєктах	665	1155
Кількість учасників, всього пройшло основні проєкти	1492	2632
з них, дорослих	703	1221 (зокрема 37 чоловіків)
дітей (від 2-х до 17 років)	789	1411

Середня кількість учасників на одному проєкті – 33, дорослих 15, дітей 18.

Середній відсоток сімей з воєнними втратами близьких членів родини (чоловік, дружина син, донька) – 23,8%.

Кількість психологів, які працювала на Програмі хоч би раз – 579, деякі з них 2-8 разів.

Кількість арт-майстрів й арт-терапевтів – 56.

Кількість волонтерів, які забезпечували якісний старт та проведення кожного проєкту – більш, як 40.

Також працювали на основних проєктах Програми десятки адміністраторів, вихователів, нянь та турінструкторів.

Усього в базі заявок на участь у Програмі на 31.12.2023 року значиться 5 302 сімей (дорослі та діти), які потребують психологічної реабілітації, 1 155 з яких уже пройшли перший, основний етап психологічної реабілітації.

Середній коефіцієнт переходу від кількості сімей до кількості учасників (на 25.12.2023) – 2,28.

Таким чином ми бачимо, що загалом у базі заявок на участь у Програмі близько 14 800 дорослих та дітей, 2 632 з котрих за 20 місяців роботи Програми отримали психологічну підтримку через основні проєкти, тобто пройшли перший, основний етап психологічної реабілітації.

Наша «черга» на Програму зростає скоріше, ніж ми встигаємо допомогти нашим підопічним проходити тритижневий курс першого етапу психологічної реабілітації. Висновок – бажано збільшити потужність Програми і, відповідно, фінансування.

Усі послуги, включно з проживанням, харчуванням та консультаціями психологів, підопічним нашої Програми надаються безкоштовно.

ДОПОМІЖНІ ПРОЄКТИ ПРОГРАМИ

1. Семінар для психологів-методистів

Стрімке збільшення кількості людей, які потребують психологічної підтримки, вимагає розширення Програми, тобто безперервної та паралельної роботи проєктів одночасно на 5-7 локаціях. Оскільки кожна група психологів, які працюють на різних проєктах Програми потребує певної координації всередині проєкту, керівництво Програми підготувало та провело 15-18 січня 2023 року на одній з наших локацій міжнародний семінар для психологів-методистів, в якому взяв участь як безпосередньо, так і в онлайн-форматі 21 психолог. Аналогічний семінар для методистів планується у другій половині січня 2024 року.

Цілі діяльності методиста:

створення єдиної, дружної команди з окремих психологів, які раніше не працювали разом;
ознайомлення команди з анкетами та результатами тестування майбутніх учасників проєкту;
розподіл функцій серед психологів всередині проєкту;
створення програми реабілітації учасників конкретного проєкту, шляхом координації та адаптації відомих сертифікованих методик та практик до потреб конкретної групи учасників;
створення тижневого план-графіку завантаження усіх психологів;
роз’яснення правил та вимог щодо усіх аспектів проєкту.

2. Скринінг-тестування

Велика кількість дорослих та дітей, які потребують психологічної підтримки, підштовхнула команду Програми до необхідності пошуку методик диференціювання усього масиву постраждалих від бойових дій за рівнем глибини їх стресу та психологічної травми. Восени 2022 року була розроблена та узгоджена з різними психологічними групами та організаціями система скринінг-тестування, за участі фахових психологів, загальної кількості дорослих та дітей, які звернулися по допомогу до Програми.

З січня 2023 року розпочалося скринінг-тестування усіх потенційних учасників Програми психологами двох інституцій – Програми СЕТА (кафедра психології НаУКМА) та проєкту Open Doors (Міжнародний інститут післядипломної освіти). У липні 2023 до них долучилася третя група психологів КПТ, яких було підготовлено до тестування за допомоги кафедри психології УКУ.

Станом на 31 грудня 2023 року було запрошено до скринінг-тестування 4 439 дорослих учасників програми, тобто близько 84% потенційних дорослих учасників Програми. 2 929 (66%) дорослих учасників пройшли скринінг-тестування на 31.12.2023 року зазначеними трьома командами психологів наших партнерських організацій.

1 510 (34%) жінок відмовилися від онлайн-спілкування з психологами, які проводять вказане скринінг-тестування.

Результати спецпроєкту скринінг-тестування допомагають керівництву Програми умовно розділити масив кандидатів на участь у Програмі на три групи:

кандидати з низькими результатами тестування та відповідними коментарями психологів, які не потребують інтенсивного курсу реабілітації, їм надається тільки “Валізка самодопомоги” (Група 1 – 240 жінок (8%) на 31.12.2023 року);

кандидати з середніми результатами тестування і відповідними коментарями психологів, які спрямовуються до наших партнерських психологічних організацій для проходження курсу онлайн-консультацій (Група 2 – 1 109 дорослих (38%) на 31.12.2023 року). Учасники Програми другої групи (усі 1109 дорослі та діти), крім «Валізки самодопомоги», отримали можливості від наших партнерів на проходження курсу онлайн-консультування (4-16 консультацій) для досягнення стану психологічної реабілітації.

кандидати з високими результатами тестування і відповідними коментарями психологів про потребу в глибокому психологічному втручанні, запрошуються для участі в одному з основних проєктів Програми “Відновлення під час війни” для проходження інтенсивного тритижневого курсу першого етапу реабілітації (Група 3 – 1 580 дорослих учасників (54%) на 31.12.2023 року).

Таким чином, використавши результати скринінг-тестування, ми значно скорочуємо чергу потенційних учасників наших інтенсивних проєктів і встигаємо до кінця цього року провести через Програму основну масу найбільш постраждалих кандидатів, тим самим значно зменшивши їх ризики захворювання ПТСР.

Водночас, порівнюючи результати скринінг-тестування впродовж 2023 року, ми бачимо як зростає питома вага важких випадків від початку процесу скринінг-тестування. Це й не дивно, оскільки війна триває.

3. Психологічна реабілітація військовослужбовців та їх сімей

У Програми «Відновлення під час війни», починаючи з літа минулого року, є досвід спільних реабілітаційних проєктів разом з Національною гвардією України (НГУ). Так, ми провели з НГУ восени 2022 року два проєкти з дружинами та дітьми військовослужбовців НГУ, зокрема з тими, хто залишився без чоловіків або без синів внаслідок бойових дій.

У 2023 році ми отримали пропозицію про співпрацю у реабілітаційних проєктах від Західного управління НГУ в новій локації, розташованій у гірському селі Івано-Франківської області. У квітні та травні наша Програма провела два проєкти з НГУ та надала психологічну допомогу 18 родинам з військовослужбовцями (після поранень та фізичної реабілітації) та їх сім’ям.

Також у цьому році Програма провела два проєкти для жінок та дітей загиблих воїнів НГУ та надала психологічну підтримку 33 сім’ям.

Окремий проєкт програми тільки з військовослужбовцями (№75) пройшов у листопаді 2023 року у зазначеній локації. Усього на проєкт було запрошено 19 військовослужбовців з пораненнями або численними баротравмами. По завершенні проєкту №75 були отримані наступні результати:

Психоемоційний стан підвищився на 4-5 балів з 1-2 балів на початку до 7-8 балів
Покращилося самопочуття учасників як фізіологічне, так і психологічне. Були опрацьовані чинники, які заважали бійцям нормально функціонувати.
Учасники отримали та сформували навички саморегуляції, подолання психологічного тиску стресорів, емоційних та поведінкових проявів. Отримали бази знань для розуміння та корекції свого психоемоційного стану.
Були сформовані навички психологічної самодопомоги та навички першої психологічної допомоги в бойовій обстановці.
Були скореговані емоційні сфери: зниження тривожності, корекція страхів, агресії.
Були також сформовані навички пошуку та активізації позитивних ресурсів, нормалізації психоемоційного стану, соціально-психологічної реадаптації.
Завдяки арт-терапії були опрацьовані навички перенесення негативних емоцій та травмуючого досвіду у творчу діяльність, завдяки чому учасники змогли опрацювати та опанувати, як травмуючі спогади та переживання, так і агресію.
Робота з масажистом дозволила розслабити тіло та попрацювати з затисками та проблемами тіла.

Загалом цілі проєкту досягнено. З рекомендацій треба зазначити, що учасники, які приїжджають для участі, мають погану поінформованість та багато проблем як психологічного, так і фізіологічного типу. Загальна травмованість та обмежений час проєкту не дозволяє опрацювати травматичні події, прояви та синдроми повністю, але попри це можемо констатувати, що з метою підвищення та стабілізації психоемоційного стану, нормалізації поведінки, ресоціалізації військових проєкт повністю впорався. Учасники підвищили настрій, виглядають значно краще, ніж на початку проєкту, почали набирати здорову вагу та розмовляти про відновлення фізіологічних функцій та потреб організму.

4. Продовження психологічної реабілітації

Після проходження інтенсивного курсу психологічної підтримки, частина учасників (жінки та діти) потребують продовження процесу психологічної реабілітації. За рекомендаціями психологів Програми ми створили другий етап психологічної реабілітації у вигляді курсів онлайн-консультування впродовж 4-16 тижнів з щотижневими онлайн-консультаціями. Наші партнери, зазначені вище психологічні інституції, пропонують безоплатно таким сім’ям розроблені курси онлайн-консультування. Проєкт має свого координатора-волонтера.

Результати роботи онлайн-курсів станом на 31 грудня 2023 року:

	8 місяців 2022 року (з 1.05)	12 місяців 2023 року	Усього на 31.12.2023
Подано заявок на онлайн-курси	128	106	234
Завершено онлайн-курсів	128	100	228
В процесі консультування			6

У рідкісних випадках, коли психолог, який проводить онлайн-консультування, бачить погіршення стану підопічної жінки чи дитини, він може звернутися до керівництва Програми з проханням повторити інтенсивний курс психологічної підтримки.

5. Психіатричні консультації

Починаючи з березня цього року Програма працює на своїх основних проєктах виключно з учасниками третьої групи після скринінг-тестування. Ці учасниці мають глибокі психологічні травми. Таке ускладнення основних проєктів привело до того, що психологи-методисти проєктів почали звертатися до керівництва Програми з проханнями надати можливість проведення для окремих учасниць психіатричних консультацій. Також під час скринінг тестування інколи виникає потреба у психіатричних консультаціях.

При Програмі була створена психіатрична служба з 13 фахових психіатрів, які онлайн та за можливості офлайн проводять зазначені консультації, ставлять діагнози та виписують потрібні рецепти на лікування наших підопічних.

Так, з початку запровадження психіатричних консультацій методисти запросили для своїх підопічних 75 консультацій психіатрів. Майже всі зазначені консультації відбулися. Деяким жінкам Програмою було профінансовано закупівлю ліків.

У процесі скринінг-тестування психологи-діагности 225 разів зверталися до Програми з проханням оплатити психіатричні консультації жінкам, яким вони проводили тестування. Зазначена допомога була надана Програмою у більшості випадків.

Враховуючи досить велику кількість жінок, які потребують психіатричного консультування, 2 місяці тому у Програмі запроваджено посаду координатора-волонтера психіатричної допомоги.

Усі методисти, які викликали психіатрів, відзначають позитивні результати та досить високу ефективність у випадках співпраці психологів та психіатрів.

Завдяки консультаціям психіатрів ми знаємо, що на наші проєкти вже потрапили десятки жінок з діагнозом ПТСР.

За наявності фінансування ми плануємо, за рекомендаціями психологів, розпочинати психіатричні консультації майже одразу після проведення скринінг-тестування. Мета такого превентивного консультування – медикаментозно стабілізувати психоемоційний стан деяких жінок за 2-3 місяці до участі в черговому проєкті Програми.

6. Реабілітація жінок, які зазнали насилля на тимчасово окупованих територіях

Наприкінці минулого та на початку цього року психологи нашої Програми отримали перший досвід психологічної реабілітації окремих жінок, які перебували у місцях позбавлення волі на тимчасово окупованих територіях деяких східних областей України.

Зараз, коли Генпрокуратура України (ГПУ) завершила попереднє слідство 182 випадків насилля на тимчасово окупованих територіях, команда Програми розпочала наприкінці липня реабілітаційний проєкт з 9 жінками, які зіткнулися з насиллям на окупованих територіях.

У травні-червні для групи наших психологів ми провели декілька вебінарів з ізраїльським та українськими фахівцями щодо реабілітації жінок, які зазнали насилля на тимчасово окупованих територіях.

7. Реабілітація жінок-військовослужбовців, яких було звільнено з російського полону

У чотирьох проєктах нашої Програми, з направленням від Кабміну, взяли участь 23 жінки-військовослужбовці (2,12, 5,4). Жінки-військовослужбовці, які долають наслідки перебування у російському полоні, складають окрему цільову групу Програми, робота з ними має ряд особливостей.

Серед них є такі:

слід враховувати час, що минув після звільнення та кількість реабілітаційних послуг, які отримала особа;
психоемоційний стан осіб, які щойно звільнилися, вирізняється стійким розладом сну та ознаками виснаження, серед яких може бути непереносимість соціальних контактів;
в осіб, які вже понад 11 місяців перебувають на батьківщині, отримали та отримують реабілітаційні послуги, якість сну задовільна та соціальна комунікація в нормі;
варто складати більш гнучку програму реабілітації, надавати можливості для вибору активностей та часу, який можливо приділити заходам;
будувати роботу треба так, щоб перебування на Програмі, не нагадувало цим жінкам суворий “табірний режим”;
необхідно виокремлювати гомогенні групи для проведення групової терапії і не зводити разом цивільних та військовослужбовців, оскільки кожна категорія прагне обговорювати власну специфіку буття.

8. Реабілітація сімей з втратами

Як вже зазначалося вище, 23,8% сімей, які пройшли за 20 місяців через проєкти Програми, – це сім’ї з воєнними втратами.

Упродовж 2023 року у Програмі відбулася низка проєктів з втратами: це були великі проєкти, де усі сім’ї були з втратами, або великі групи, де одна з підгруп була з втратами, а друга – ВПО з високим стресовим «рейтингом». Важливо, що за три тижні сім’ї з втратами працювали не тільки з практиками горювання, але їм було запропоновано також практики відновлення.

Які особливості роботи з клієнтами, що горюють, внаслідок втрати близької людини? Всі клієнти, що переживають втрату близької людини потребують більше часу для висловлювання думок, почуттів, переживань (ця потреба зазвичай фруструється в соціальних осередках, робочих колективах та сімейних колах через неготовність оточуючих людей зіткнутися з інтенсивними важкими емоціями, що супроводжують горе).

Отже, для індивідуальних зустрічей важливо виокремлювати більше часу, до 1,5 години. Для достатньої кількості часу на групових сесіях склад учасників треба обмежувати до 6-7 осіб, застосовувати недирективний підхід до ведення груп, обмежувати час психо-едукаційних інтервенцій тренерів до 10-15% тривалості зустрічі.

Є особливість переживання втрати в родинах цивільних та військових. Членам родин комбатантів легше знайти сенс, який вони можуть вкласти в загибель близької людини, разом зі ставленням до неї як до героя. Ми спостерігали, що члени родин загиблих захисників відчувають свій особливий соціальний статус та очікують належного визнання не тільки з боку команди, але й усього суспільства і як конкретний вияв - визнання з боку персоналу локації.

Є суттєва різниця між переживанням горя у матерів загиблих та переживанням дружин. Удови, особливо молодшого віку переживають втрату соціального статусу, особистісну кризу у зв’язку із втратою чоловіка, і потребу у пошуку нової ідентичності. Разом з тим, вони можуть отримувати мало розуміння з боку суспільства, “применшення горя”, мовляв чоловіка можна “замінити”, а кровного родича сина, доньку, брата, сестру неможливо.

У клієнтів нашого проєкту ми спостерігали явище емоційної одночасності (Emotional simultaneity) на грунті ідентифікації себе за ознакою пережитого травмуючого досвіду. Особливо це стосується членів родин загиблих. Ця емоційна одночасність спонукала підкреслювати свої зв’язки один з одним і посилювати кордони з іншими. У свою чергу, це призводить до соціальної підтримки, порівняння досвіду та практичної допомоги один одному.

Практичний аспект цього явища полягає в тому, щоб формувати гомогенну (за ознакою пережитого травмуючого досвіду) групу клієнтів на кожному проєкті для підвищення ефективності впливу реабілітаційних заходів згідно з нашоюї метою. Зокрема, ми вважаємо за необхідне створювати окремі групи для вдів та для матерів.

Важливим чинником для формування підгруп у роботі з горюванням є також термін, що минув від моменту загибелі до участі в проєкті. Небажано починати роботу з втратою раніше, ніж три місяці від моменту втрати, та об’єднувати у підгрупах вдів зі свіжими та давніми (понад 2 роки) втратами.

Під час проєктів з втратами ми будуємо стратегію психологічної допомоги учасникам, що втратили близьких осіб, на дуальній моделі горювання М. Штрьобе, Х. Шут. Ця модель передбачає увагу до двох процесів, один з яких зосереджений на переживанні втрати, а другий, паралельний - на відновленні.

Для багатьох з наших клієнтів саме відновлення, побудова образу майбутнього є складними завданням. Упродовж трьох тижнів ці завдання вирішувались поступово. На першому тижні ми актуалізуємо ці ресурси, які учасниці могли використати тут і зараз, і ті ресурси, які в них є провідними. На другому тижні у фокусі уваги були ресурси особистості, їх використання та розвиток, нові можливості, копінг-стратегії. Третій тиждень присвячений образу майбутнього, планам як далеким, так і найближчих життєвих завдань.

9. Реабілітація сімей військовополонених

77-й проєкт програми відбувся у листопаді 2023 року. Загальна кількість учасників – 38 осіб, з них:

дорослі – 16 осіб;
молодші школярі - 8
підлітки – 7
дошкільнят - 7

Кількість психологів – 7.

Учасники були розподілені на дві психотерапевтичні підгрупи:

підгрупа 1 – жінки, чоловіки яких перебувають у полоні (8 осіб);
підгрупа 2 - з кризовою ситуацією (8 осіб);
одна група з тілесної терапії (усі дорослі);
група підлітків - 7 осіб, віком 11-15 років;
група молодших школярів - 7 осіб, віком 6-9 років;
група дошкільників – 7 осіб, які перебували в ігровій кімнаті (дитячому садочку).

Основна помилка організації зазначеного проєкту полягала у тому, що не вдалося сформувати гомогенну групу лише з сімей військовополонених. З 38 кандидатів погодилися взяти участь у проєкті тільки 8. Тому довелося додати до сімей військовополонених сім’ї ВПО з високим рівнем стресу.

Індивідуальне та групове консультування сімей військовополонених було орієнтоване на:

допомогу у прийняті реальності ситуації полону чоловіка;
допомогу у визнанні почуттів, викликаних полоном чоловіка, досягти балансу між позитивними та негативними почуттями;
допомогу в прийнятті рішень та вирішенні проблем;
визначенні для себе значення втрати;
допомогти інтегрувати стосунки з чоловіком, який повернеться з полону, віднайти для неї місце в пам’яті та житті;
нормалізацію переживання суму та інших реакцій втрати;
допомогу в прийнятті індивідуальних особливостей своєї реакції та усвідомлення свого стилю подолання важких емоцій;
спостереження за динамікою та проведення діагностики ускладненої втрати, щоб у разі необхідності скерувати клієнта на консультацію у психіатра.

Згідно з досвідом проведення зазначеного проєкту, де була змішана цільова аудиторія учасниць, а саме жінки у кризовій ситуації та жінки, чоловіки яких перебувають у полоні, рекомендується в подальшому не повторювати подібний досвід формування груп на одній зміні. Таке змішування негативно впливає на психоемоційний стан усіх учасників проекту.

10. Реабілітація сімей з невизначеними втратами

Робота щодо психологічної реабілітації сімей, чиї близькі родичі зникли безвісти, здійснювалася впродовж проєкту №73 у жовтні-листопаді 2023 року.

Специфіка цієї зміни полягала в тому, що 10 жінок були з «невизначеною втратою», у більшості з них зникли безвісти чоловіки, а в однієї - мама та сестра. Решта групи (7 учасниць) були ВПО, які мали визначену втрату: втрата майна, оселі, відсутність можливості повернутися до своїх домівок через окупацію території, де вони проживали до війни.

Усі жінки-учасниці проєкту були розділені на 2 підгрупи за принципом специфіки травмованості. Усі жінки з «невизначеною втратою» були в окремій підгрупі від жінок ВПО. В цих підгрупах вони працювали на всіх групових заняттях, таких як: розмовна терапевтична група, група з тілесної терапії та арт-майстерні. Разом всі жінки поєднувались на підтримуючій ресурсній групі «Вечірнє коло», на танцювальній терапії та в арт-майстерні для бажаючих поза основних занять за розкладом.

1. Спостерігаючи за взаємодією цих жінок з різним типом травмованості та специфіки травми, можна сказати, що поєднувати на одній зміні різні за гомогенністю травми жінок не є доцільним, бо жінки з «невизначеною втратою» є більш психічно нестабільними та знаходяться у психічно пригніченому стані, їх особисті історії є дуже сильні за рівнем переживання для них самих, та розповідь кожної особистої історії на сумісних зустрічах доволі сильно травмувало інших жінок та з групи ВПО. Хоча підтримка жінок ВПО, що мали іншу специфіку травми, була доволі ресурсною для жінок з «невизначеною втратою», і це надавало можливість останнім відчувати свою єдність з іншими учасницями, бо у себе на місцях, у своєму середовищі та сім’ях часто, на жаль, не мають підтримки і відчувають свою відчуженість від суспільства.

2. У більшості жінок з «невизначеною втратою» за скринінг-тестом з ознак ПТСР був високий бал. Більшість з них мали реальний прояв поганого психічного стану: симптоми депресивного розладу, відсутність сну довгий час, підвищену агресивність, дратівливість тощо. Тому вважаємо, що для ефективної роботи з такими клієнтами потрібна обов’язкова консультація психіатра щонайменше за 14 днів до зміни - для того, щоб ліки, які будуть призначені лікарем, почали свою дію до початку зміни. Тоді їх робота з психологами буде одразу ефективною та конструктивною.

3. Як видно з позитивної практики роботи з такою категорією травмованості, є доцільним впроваджувати більше технік з арт-терапії з кваліфікованим арт-терапевтом. Бо цим жінкам на початку роботи дуже важко проробляти свою травму через розмовні техніки внаслідок тяжкого психічного стану. Саме арт-техніки мали велику ефективність на цій зміні. У цих жінок було сильне прагнення до роботи в арт-майстерні, в декілька разів вище, ніж на інших змінах.

4. Є доречним впроваджувати більше тілесних практик на розслаблення та уповільнення, через роботу з кваліфікованим тілесним терапевтом.

5. Дуже важливо при індивідуальних консультаціях триматись нейтральної позиції щодо відношення клієнта до визначення його втрати, не спонукати до визначеності. Головна мета консультації є підтримка клієнта, прийняття його емоцій і пошук ресурсів, що можуть підтримувати на шляху до вирішення невизначеності.

6. Одна з головних ідей роботи з цими клієнтами - повернути їх до життя, дати можливість дозволити собі жити повноцінних життям, радіти. Бо більшість з них є в стані зависання «життя на стопі», поки не знайдеться рідна людина.

7. Доречним є також продовження консультацій хоча б в онлайн режимі й надалі після повернення додому. Для закріплення ефекту і допомоги в адаптації набутих навичок в особисте життя дома.

11. Підвищення кваліфікації волонтерів та фахівців Програми:

Семінар з підготовки психологів-методистів (см.п.1);
Лекції психологів для волонтерів програми;
Стажування кандидатів в реальних умовах проекту для кандидатів в адміністратори проєктів;
Онлайн-курс по Хібукі-терапії для 30 психологів Програми;
Вебінар МІПО «Введення у травмотерапію»;
Вебінар МІПО «Введення в дитячу психотерапію»;
Вебінар кафедри психології УКУ для психологів-тестувальників;
Вебінари з ізраїльськими та українськими фахівцями щодо реабілітації жінок, які зазнали насилля на окупованих територіях;
Вебінар по психологічній реабілітації військовослужбовців;
Вебінар по психологічній реабілітації сімей з невизначеними втратами;
Семінар по психологічній реабілітації сімей з втратами;
Перед початком кожного проєкту проводяться методичні семінари для психологів – членів команд кожного з проєктів;
На наступний рік ми плануємо продовжити семінари та вебінари з ізраїльськими та українськими фахівцями.

Спонсори та партнерські організації Програми:

Фундація «Nova Ukraine” (Каліфорнія, США);
Світовий єврейський конгрес (Нью-Йорк, США);
Світовий конгрес українців (Торонто, Канада);
Фундація «Разом» (Нью Джерсі, США);
Фонд Маша (Київ, Україна);
Готландський єврейський Фонд (Амстердам, Нідерланди);
Фундація Майкла Польського» (Чикаго, США);
Фундація Відродження (Київ, Україна);
"First Sport Group" (Україна);
Фундація Марілуізи Бек (ФРН);
Фундація Джеймса Темертея (Канада);
Агрохолдінг АСТАРТА (Україна);
IT-компанія «Інфопульс» (Україна);
Західне управління НГУ;
Ізраїльська коаліція травми;
IRIS - Ізраїльський волонтерський проєкт психологічної підтримки постраждалих від війни в Україні.
Психологічна громадська організація «Блакитний птах»;
Психологічна громадська організація «Вільний Вибір»;
Центр реабілітації військовослужбовців «Лісова поляна»;
Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України;
Кафедра психології НаУКМА;
Центр психології здоров’я (Львів, УКУ);
Міжнародний інститут післядипломної освіти (Київ, Україна);
Київський освітній центр толерантності (Україна).