Останні новини

Програма «Відновлення під час війни» Вааду України: звіт про роботу у 2022-2025 роках

Програма «Відновлення під час війни» – велика всеукраїнська програма психологічної та психіатричної реабілітації для українських громадян (жінки, діти, військовослужбовці), які пережили бойові дії, окупацію, масовані обстріли, полон, евакуацію, втрату житла і найстрашніше – втратили своїх близьких внаслідок війни. Програма складається з основних незалежних тритижневих проєктів у безпечних та красивих місцях Західної України та допоміжних спецпроєктів.

Програма, організована Ваадом України, щороку підбиває підсумки. Нижче – результати роботи по основних та допоміжних проєктах упродовж 2022-2025 років (станом на 31.12.2025р.)

ОСНОВНІ ПРОЄКТИ

За 6 місяців, З 1 липня до 31 грудня 2025-го року проведено 8 тритижневих проєктів, а загалом з початку 2025 року – 20 проєктів, з початку Програми (з 1 травня 2022 року) - 141 проєкт.

Пройшли перший етап психологічної, та зокрема психіатричної реабілітації:

	За 6 (липень-грудень) місяців 2025 року	За 2025 рік	З початку Програми (з 1.05.2022р. до 31.12.2025 р.)
Кількість проєктів (змін)	8	20	141
Кількість родин, які отримали допомогу на основних проєктах	119	281	2006
Кількість учасників, всього пройшло основні проєкти	232	518	4305
з них, дорослих,(зокрема чоловіків)	120(30)	285(30)	2083 (139)
дітей (від 2-х до 17 років)	112	233	2220
Кількість сімей з воєнними втратами близьких	96	154	589

З початку роботи Програми середня кількість учасників на одному проєкті – 31, дорослих (15) та дітей (16).

Середній відсоток сімей з воєнними втратами близьких (чоловік, дружина син, донька) членів родини – 54,8% (в 2024 році – 26,5%).

У 2025 р. кількість психологів, які працювала на Програмі хоч би раз, – 60, деякі з них – по 2-5 разів.

Психологи відпрацювали 118 тритижневих змін психологічних консультацій та групових занять.

ількість арт-майстрів, аніматорів, реабілітологів – 6. Усі працювали кілька разів і загалом відпрацювали 24 тритижневих змін арт-терапії та занять в арт-майстерні. Загалом кількість тритижневих робочих змін з надання психологічної підтримки складає 142 зміни.

Кількість волонтерів, які з початку Програми забезпечували якісний старт та проведення кожного проєкту, – близько 50.

Також працювали на основних проєктах Програми десятки адміністраторів, аніматорів, вихователів, нянь та тур-інструкторів.

Усього в базі заявок на участь у Програмі на 1.01.2026 року значилося 8350 сімей (дорослі та діти), які потребують психологічної реабілітації, 2006 з яких пройшли вже перший етап психологічної та зокрема психіатричної реабілітації на проєктах Програми.

Середній коефіцієнт переходу від кількості сімей до кількості учасників (на 31.12.2025) – 2,15.

Таким чином, ми бачимо, що загалом у базі заявок на участь у Програмі близько 17 952 дорослих та дітей, 4 305 з котрих за 44 місяці роботи Програми отримали психологічну підтримку та стабілізацію через основні проєкти Програми, тобто пройшли перший, основний етап психологічної, зокрема психіатричної реабілітації.

«Черга» на Програму (на 1.01.2026 р.) складалася з 13 647 кандидатів, вона зростає скоріше, ніж ми допомагаємо нашим підопічним проходити тритижневий курс першого етапу психологічної реабілітації. Висновок – бажано збільшити потужність Програми і відповідно – фінансування.

Усі послуги, включно з проживанням, харчуванням та консультаціями психологів, підопічним нашої Програми надаються безкоштовно.

ДОПОМІЖНІ СПЕЦПРОЄКТИ ПРОГРАМИ

1. Підвищення кваліфікації психологів та методистів

Стрімке збільшення кількості людей, які потребують психологічної підтримки, вимагає розширення Програми, тобто безперервної та паралельної роботи проєктів одночасно на 4-6 локаціях. Оскільки кожна група психологів, які працюють на різних проєктах Програми потребує певної координації всередині проєкту, підвищення кваліфікації, керівництво Програми підготувало та провело 23-26 січня 2025 року вебінар для психологів та методистів, які працювали в Програмі впродовж 2024 року. У вебінарі взяли участь в онлайн-форматі 82 учасника, зокрема 75 доповідачів. Аналогічний семінар для методистів планується на другу половину січня 2026 року.

Вебінар «Пропедевтика психіатрії» – 6 годин, д.м.н. Сергій Ярославцев (Кропивницький), було проведено 21 червня 2025 року.

Цілі діяльності методиста:

створення єдиної, дружньої команди з окремих психологів, які раніше не працювали разом;
ознайомлення команди з анкетами та результатами тестування майбутніх учасників проєкту;
розподіл функцій серед психологів всередині проєкту;
створення програми реабілітації учасників конкретного проєкту, шляхом координації та адаптації відомих сертифікованих методик та практик до потреб конкретної групи учасників;
створення тижневого план-графіку завантаження усіх психологів;
роз’яснення правил та вимог щодо усіх аспектів проєкту;
створення методичного звіту після закінчення чергового проєкту.

ЗВІТ

Методичний вебінар 2025 р. для фахівців, що співпрацюють з Програмою Вааду України “Відновлення під час війни”

Дата та форма проведення.
Мета, завдання, очікування.
Програма та зміст.
Кількісні показники.
Якісні показники.
Позитивні надбання вебінару.
Висновки та рекомендації.

Дата та форма проведення

Методичний вебінар тривав чотири дні з 23 по 26 січня 2025 року включно. Форма проведення – онлайн на Платформі Zoom та публікація запису доповідей на платформі YouTube з обмеженим доступом для психологів, що співпрацюють з Програмою “Відновлення під час війни”.

Мета, завдання, очікування

Мета вебінару: обмінятися досвідом та збагатити свою методичну "скарбничку", а також підготувати нових методистів.

Завдання: аналіз методичного досвіду проектів Програми, розповсюдження методичних підходів та способів досягнення цілей Програми.

Очікування від вебінару: об’єднання фахівців, що співпрацюють з Програмою “ВІдновлення під час війни”, залучення найбільшої кількості фахівців, а також покращення вирішення організаційних питань Програми.

Програма та зміст вебінару

Програма та зміст розташовані за посиланням: https://docs.google.com/document/d/1jBay74SJr7oZ8gxUBMHtWOIXy1GmtZdf/edit

Кількісні показники

У вебінарі взяли участь 82 психолога, які були присутні безпосередньо на одній або кількох доповідях.

Робота проходила насичено, кожного дня було кілька доповідей на різні теми: 1-й день – 7 доповідей, 2-й день – 6, 3-й день – 7, 4-й день – 8, усього 28 тематичних доповідей.

Кількість присутніх на кожній доповіді була різною та коливалася від 25 до 49 осіб.

Найбільшу зацікавленість викликала тема застосування медичного канабісу, що пояснюється новизною цього способу відновлення.

Також психологи Програми могли і можуть скористатися записами доповідей на платформі YouTube. Архів за посиланням Кількість переглядів наразі від 4 до 75.

Якісні показники

Теми доповідей були розділені за кількома принципами:

Організаційні теми.
Особливості роботи з певною категорією клієнтів, а саме: за фактом травмуючої події, за віком, за місцем в родині.
Досвід застосування певних методів та методологічних підходів.

Кожна доповідь містила в собі презентацію, обговорення та участь рецензента.

Позитивні надбання вебінару 2025

Майже всі доповіді ґрунтуються виключно на досвіді роботи з клієнтами Програми “Відновлення під час війни”.
Майже всі доповіді були колективними, що утворило середовище обміну досвідом ще на етапі підготовки та сприяло аналізу роботи. Для створення доповідей психологам ми пропонували скористатися дорожньою картою.
Цікавість до певних тем доповідей, що виражається в кількості слухачів присутніх та кількості переглядів у запису, дає можливість визначити популярність окремих тем.
Методичний аналіз, який був запропонований для більшості доповідей, показав, яким чином психологи розуміють теоретичні основи застосування методів та механізм їхнього впливу на психіку клієнтів. В деяких доповідях цей рівень теоретичної підготовки був недостатнім, оскільки можна було спостерігати поверхневість, хибність і навіть антинауковість.
При аналізі доповідей можна відзначити мультимодальний підхід в роботі психологів та взаємопроникнення методів. Наприклад, в доповідях з методів когнітивно-поведінкового напряму були присутні тілесно-орієнтовані методики для емоційної стабілізації, а в доповідях по методикам арт-терапії багато йшлося про усвідомлення думок та поведінки.

Висновки та рекомендації

Методичний вебінар 2025 р. став першим методичним заходом, який ґрунтувався виключно на досвіді роботи Програми, що викликало жвавий інтерес та має бути продовжено у вигляді наступних методичних заходів – навчаннях, майстер-класах, написанні статей та виступах на зовнішніх ресурсах.
Бажаним вектором розвитку та вдосконалення фахівців є вивчення теоретичних основ роботи методів з точки зору загальної психології, психофізіології, культурології (для арт-терапевтичних методів).
Збір інформації для наступного подібного заходу 2026 р. має починатися вже зараз, і для цього треба зібрати інформацію більш ретельно та детально. Тому у звітність психологів ми додали певні зміни, також приділимо більше уваги до підготовки Методичних матриць кожного психолога, як основи для організації цілеспрямованої роботи на кожному проєкті Програми.

2. Скринінг-тестування

Велика кількість дорослих та дітей, які потребують необхідної психологічної підтримки, підштовхнула команду Програми до необхідності пошуку методик диференціювання усього масиву постраждалих від бойових дій по рівню глибини їх стресу та психологічної травми. Восени 2022 року була розроблена та узгоджена з різними психологічними групами та партнерськими організаціями система скринінг-тестування, за участі фахових психологів-діагностів, усього масиву дорослих та дітей, які звернулися по допомогу до Програми.

З січня 2023 року розпочалося скринінг-тестування усіх потенційних учасників Програми психологами двох інституцій – Програми СЕТА (кафедра психології НаУКМА) та проєкту Open Doors (Міжнародний інститут післядипломної освіти). У липні 2023 до них долучилася третя група психологів КПТ, яких було підготовлено до тестування за допомоги кафедри психології УКУ.

На 31 грудня 2025 року було запрошено до скринінг-тестування 7841 дорослих учасників програми, тобто близько 94% потенційних дорослих учасників Програми. 5553 (71%) дорослих учасників пройшли скринінг-тестування на 31.12.2025 року зазначеними трьома командами психологів наших партнерських організацій.

2288 (29%) дорослих учасників відмовилися від онлайн-спілкування з психологами, які проводять вказане скринінг-тестування.

Результати спецпроєкту скринінг-тестування допомагають керівництву Програми умовно розділити масив кандидатів на участь у Програмі на чотири групи:

кандидати з низькими результатами тестування та відповідними коментарями психологів, які не потребують інтенсивного курсу реабілітації, їм надається тільки “Валізка самодопомоги” (методичні рекомендації для самостійної стабілізації та підтримки свого психологічного стану). (Група 1 – 424 жінок (7,6%) на 31.12.2025 р.);

кандидати з середніми результатами тестування і відповідними коментарями психологів, які направлятимуться до наших партнерських психологічних організацій для проходження курсу онлайн-консультацій (Група 2 – 2144 дорослих (38,6%) на 31.12.2025.). Учасники Програми другої групи (усі 2144 дорослі та їх діти), крім «Валізки самодопомоги», отримали можливості від наших партнерів на проходження курсу онлайн-консультування (8-16 консультацій) з метою досягнення стану психологічної реабілітації.

кандидати з високими результатами тестування і відповідними коментарями психологів у вигляді потреби на глибоке психологічне втручання, запрошуються для участі в одному з основних проєктів Програми “Відновлення під час війни” для проходження інтенсивного тритижневого курсу першого етапу реабілітації (Група 3 – 2985 дорослих учасників (53,8%) на 31.12.2025 р.).

Учасники третьої групи, для яких психологи-діагности, які проводили скринінг-тестування, побачили потребу проведення психіатричних консультацій (виділена група 4 – 486 дорослих клієнтів (8,8%) на 31.12.2025 р.).

Таким чином, використавши результати скринінг-тестування, ми значно, майже вдвічі скорочуємо чергу потенційних учасників наших інтенсивних проєктів і встигаємо до кінця поточного року провести через Програму основну масу найбільш постраждалих кандидатів, тим самим значно зменшивши їх ризики захворювання ПТСР. У той же час, порівнюючи результати скринінг-тестування впродовж 2025 року, ми бачимо, як продовжує зростати питома вага важких випадків від початку процесу скринінг-тестування, що і не дивно, оскільки війна продовжується.

3. Психологічна реабілітація військовослужбовців та їхніх сімей

У Програми «Відновлення під час війни», починаючи з літа 2022 року, є досвід спільних реабілітаційних проєктів разом з Національною гвардією України (НГУ). Так, ми провели з НГУ ще восени 2022 року два проєкти з дружинами та дітьми військовослужбовців НГУ, зокрема з тими, хто залишився без чоловіків або без синів внаслідок бойових дій.

У 2023 році ми отримали пропозицію про співпрацю у реабілітаційних проєктах від Західного управління НГУ в новій локації, розташованій у гірському селі Івано-Франківської області. У 2024 р. наша Програма провела 5 спільних проєктів з НГУ та надала психологічну допомогу 69 військовослужбовцям (після поранень, множинних баротравм та фізичної реабілітації) або/та їх сім’ям з такими результатами.

У 2025 році Програма провела 2 спільних проєкти з військовими частинами ЗСУ, НГУ, ДПСУ та ДАУ, надала психологічну та психіатричну допомогу ще 30 (139 з початку Програми) військовослужбовцям (діючим та ветеранам) після поранень, множинних баротравм та фізичної реабілітації.

Аналіз роботи з військовими показує:

Психоемоційний стан підвищився на 5-6 балів з 1-2 балів на початку до 7-8 балів;
Покращилося самопочуття учасників як фізіологічне, так і психологічне, були опрацьовані фактори, які заважали бійцям нормально функціонувати;
Учасники отримали та сформували навички саморегуляції, подолання психологічного тиску стресорів, емоційних та поведінкових проявів. Отримали бази знань для розуміння та корекції свого психоемоційного стану
Були сформовані навички психологічної самодопомоги та навички першої психологічної допомоги в бойовій обстановці;
Були скореговані емоційні сфери: зниження тривожності, корекція страхів, агресії;
Були також сформовані навички пошуку та активізації позитивних ресурсів, нормалізації психоемоційного стану, соціально-психологічної реадаптації;
Завдяки арт-терапії були опрацьовані навички перенесення негативних емоцій та травмуючого досвіду у творчу діяльність, завдяки чому учасники змогли опрацювати та опанувати, як травмуючі спогади та переживання, так і агресію;
Робота з масажистом дозволила розслабити тіло та попрацювати з затисками та проблемами тіла.

Загалом цілі проєктів досягнено, з рекомендацій треба зазначити, що учасники, які приїздять для участі у проєктах, мають погану поінформованість та багато проблем як психологічного, так і фізіологічного характеру. Загальна травмованість та обмежений час проєкту не дозволяє опрацювати травматичні події прояви та синдроми повністю, але не дивлячись на це можемо констатувати, що з метою підвищення та стабілізації психоемоційного стану, нормалізації поведінки, ресоціалізації військових ця частина Програми повністю впоралася. Учасники підвищили настрій, виглядають значно краще, ніж на початку проєктів, почали набирати здорову вагу та розмовляти про відновлення фізіологічних функцій та потреб організму.

Ще один проєкт (№93) на тій самій локації був проведений з військовослужбовцями НГУ, звільненими з полону, та їхніми сім’ями. Проєкт відбувся у квітні-травні 2024 року, в ньому взяли участь 8 осіб, потребуючих після фізичної реабілітації також глибоку психологічну інтервенцію. В проєкті також взяли участь 14 членів сімей вказаних військовослужбовців.

Робота з військовими демонструє, що реабілітація може бути не просто відновленням, а й початком нового життя. Завдяки багаторівневому підходу програма дозволила учасникам повернути контроль над своїм фізичним і психоемоційним станом. Військові, які на початку сесій боялися навіть обговорювати свої емоції, завершували програму з новою вірою у свої сили. Подальша індивідуалізація, залучення сімей та інтеграція інноваційних методів допоможуть зробити ці результати ще більш вражаючими.

4. Продовження психологічної реабілітації

Після проходження інтенсивного курсу психологічної підтримки деякі жінки та діти потребують продовження процесу психологічної реабілітації. За рекомендаціями психологів Програми ми створили другий етап психологічної реабілітації у вигляді курсів онлайн-консультування впродовж 8-16 тижнів з щотижневими онлайн-консультаціями. Наші партнери, зазначені вище психологічні інституції, пропонують безоплатно таким сім’ям розроблені курси онлайн-консультування. Проєкт має свого координатора-волонтера.

Станом на 31 грудня 2025 року ми мали наступні результати роботи онлайн-курсів:

	Станом на 30.06.2025 р.	Останні 6 місяців 2025 р.	Усього на 31.12.25 р. (починаючи з 1.05. 2022 р.)
Подано заявок на онлайн-курси	292	7	299
Завершено онлайн-курсів	291	5	297
В процесі консультування	1	2	2

У рідкісних випадках, коли психолог, який проводить онлайн-консультування, бачить погіршення стану підопічної жінки чи дитини, він може звернутися до керівництва Програми з проханням повторити інтенсивний курс психологічної підтримки.

5. Психіатричні консультації

Починаючи з березня 2023 року Програма працює на своїх основних проєктах майже виключно з учасниками третьої групи після скринінг-тестування. Ці учасниці мають глибокі психологічні травми. Таке ускладнення основних проєктів привело до того, що психологи-методисти проєктів почали звертатися до керівництва Програми з проханнями надати можливість проведення для окремих учасниць психіатричних консультацій. Також під час скринінг-тестування інколи також виникає потреба у психіатричних консультаціях.

При Програмі була створена психіатрична служба з 8 фахових психіатрів, які он-лайн та, при можливості, оф-лайн проводять зазначені консультації, ставлять діагнози та виписують потрібні рецепти на лікування наших підопічних.

Так з початку запровадження психіатричних консультацій методисти запросили для своїх підопічних 186 консультацій психіатрів. Майже всі зазначені консультації відбулися. Деяким жінкам Програмою було профінансовано закупівлю призначених психіатрами ліків.

У 2024 році відбулося 180 психіатричних консультацій, зокрема для 6 дітей. діагноз ПТСР було виявлено у 18 учасниць, не рахуючи військовослужбовців. Ліки за рецептами психіатрів були призначені 176 учасникам. Повторних консультацій було проведено – 10.

У процесі скринінг-тестування психологи-діагности 361 раз зверталися до Програми з проханням оплатити психіатричні консультації жінкам, яким вони проводили тестування.

З лютого по кінець червня 2025 року було проведено 60 психіатричних консультацій. У більшості випадків психіатри діагностували змішаний тривожно-депресивний розлад (F41.2.), стійкий невротичний розлад, пов'язаний зі стресом, тривожно-депресивний розлад, пов'язаний зі стресом, таких – 39 осіб. 3 особи мають здоровий стан. Також трапляються такі діагнози, як фактичний розлад – 2 особи, розлад адаптації з порушенням емоцій – 1 особа, помірний депресивний розлад (F32.1.) – 5 осіб, розлад адаптації (F43.2.) – 2 особи, межовий розлад – 1 особа, маячний розлад – 1 особа.

Враховуючи досить велику кількість жінок, які потребують психіатричного консультування, у Програмі, у позаминулому році було запроваджено посаду координатора-волонтера психіатричної допомоги.

Усі методисти, які викликали психіатрів, відмічають позитивні результати та досить високу ефективність у випадках співпраці психологів та психіатрів.

Завдяки консультаціям психіатрів ми знаємо, що на наші проєкти вже потрапили десятки жінок з діагнозом ПТСР.

Упродовж 2025 року було проведено 160 психіатричних консультацій.

Під час консультацій у клієнтів фіксувалися множинні психічні та емоційні розлади, у зв’язку з чим один клієнт міг мати декілька діагнозів одночасно. Тому наведена нижче статистика відображає частоту діагнозів, а не кількість унікальних осіб.

Структура діагнозів (кількість випадків)

Діагноз Кількість

Інсомнія 87

Генералізований тривожний розлад 89

Тривожно-депресивний розлад 98

Стійкий невротичний розлад із проявами тривожно-

депресивної симптоматики, з панічними атаками 101

Адаптаційний розлад із тривожно-депресивною, реакцією на втрату 74

MB23.2 — реакція горювання 72

ПТСР 77

Розлад адаптації F43.2 62

Помірний депресивно-тривожно-астенічний синдром 49

Депресивний синдром 34

Змішаний тривожно-депресивний розлад F41.2 34

Обсесивно-компульсивний розлад (ОКР), помірний ступінь 9

Афективна чутливість 8

Невротичний розлад, пов’язаний зі стресом,

із тривожно-депресивною симптоматикою та інсомнією 7

Адаптивний розлад 7

Афективний розлад, змішаний перебіг, гіпоманіакальний синдром 5

Наслідки органічного враження головного мозку чи контузії 6

Хронічний посттравматичний больовий синдром 4

Шизоафективний розлад 1

При наявності фінансування ми плануємо, за рекомендаціями психологів, розпочинати психіатричні консультації майже одразу після проведення скринінг-тестування. Мета такого превентивного консультування – медикаментозно стабілізувати психоемоційний стан деяких жінок за 2-3 місяці до участі в черговому проєкті Програми.

6. Реабілітація сімей з втратами

Як вже зазначалося вище, 29,4% (589) сімей, які пройшли за 44 місяці через проєкти Програми – це сім’ї з воєнними втратами.

Впродовж 2025 року у Програмі відбулася низка проєктів з втратами: або це були великі проєкти, де усі сім’ї були з втратами, або невеликі групи. Важливо, що за три тижні сім’ї з втратами працювали не тільки з практиками горювання, але їм було запропоновано також практики відновлення.

Які особливості роботи з клієнтами, що горюють, внаслідок втрати близької людини? Всі клієнти, що переживають втрату близької людини, потребують більше часу для висловлювання думок, почуттів, переживань. Ця потреба зазвичай фруструється в соціальних осередках, робочих колективах та сімейних колах через неготовність оточуючих людей зіткнутися з інтенсивними важкими емоціями, що супроводжують горе.

Отже, для індивідуальних зустрічей важливо виокремлювати більше часу, до 1,5 години. Для достатньої кількості часу на групових сесіях склад учасників треба обмежувати до 6-7 осіб, застосовувати недирективний підхід до ведення груп, обмежувати час психо-едукаційних інтервенцій тренерів до 10-15% тривалості зустрічі.

Є особливість переживання втрати в родинах цивільних та військових. Членам родин комбатантів легше знайти сенс, який вони можуть вкласти в загибель близької людини, разом зі ставленням до неї як до героя. Ми спостерігали, що члени родин загиблих захисників відчувають свій особливий соціальний статус та очікують належного визнання не тільки з боку команди, але й усього суспільства і як конкретний вияв – визнання з боку персоналу локації.

Є суттєва різниця між переживанням горя у матерів загиблих та переживанням дружин. Удови, особливо молодшого віку, переживають втрату соціального статусу, особистісну кризу у зв’язку із втратою чоловіка, і потребу у пошуку нової ідентичності. Разом з тим, вони можуть отримувати мало розуміння з боку суспільства, “зменшення горя”, мовляв чоловіка можна “замінити”, а кровного родича сина, доньку, брата, сестру неможливо.

У клієнтів нашого проекту ми спостерігали явище емоційної одночасності (Emotional simultaneity) на грунті ідентифікації себе за ознакою пережитого травмуючого досвіду. Особливо це стосується членів родин загиблих. Ця емоційна одночасність спонукала підкреслювати свої зв’язки один з одним і посилювати кордони з іншими. У свою чергу, це призводить до соціальної підтримки, порівняння досвіду та практичної допомоги один одному.

Практичний аспект цього явища полягає в тому, щоб формувати гомогенну (за ознакою пережитого травмуючого досвіду) групу клієнтів на кожному проекті для підвищення ефективності впливу реабілітаційних заходів згідно нашої мети. Зокрема, ми вважаємо за необхідне створювати окремі групи для вдів та для матерів.

Важливим чинником для формування підгруп для роботи з горюванням є також термін часу від моменту загибелі до проєкту. Небажано починати роботу з втратою раніше трьох місяців від моменту втрати та об’єднувати у підгрупах удов з свіжими та давніми (більше 2 років) втратами.

Під час проєктів з втратами ми будуємо стратегію психологічної допомоги людям, що втратили близьких осіб на дуальній моделі горювання М. Штрьобе, Х.Шут. Ця модель передбачає увагу до двох процесів один з яких зосереджений на переживанні втрати, а другий, паралельний на відновленні.

Для багатьох з наших клієнтів саме відновлення, побудова образу майбутнього є складними завдання. Протягом трьох тижнів ці завдання вирішувались поступово. На першому тижні ми актуалізуємо ці ресурси, які учасниці могли використати тут і тепер і ті ресурси які в них є провідними. На другому тижні у фокусі уваги були ресурси особистості їх використання та розвиток, нові можливості, копінг стратегії. Третій тиждень присвячений образу майбутнього, планів як далеких так і найближчих життєвих завдань.

Ми потребуємо дитячих психіатрів та психоневрологів бо все більше мам дають такий запит, що свідчить про поступове зникнення упередження серед батьків щодо дитячої психіатрії.

До роботи з втратами ми до осмислення горювання підключили сучасну теорію Мері Френсіс О'Конор Горювання - тривала когнітивна адаптація, під час якої ми вчимося переносити стосунки з фізичної реальності у площину пам'яті.

Комплексна робота з родиною, не тільки про горювання, маємо запит на виховання дітей в умовах війни та втрати батька Сепарація та сімейні консультації: У роботі з підлітками часто виникав запит на налагодження кордонів та вирішення конфліктів, пов'язаних з дорослішанням дитини та потребою мами змінити ставлення до неї. У дорослих учасниць відмічаємо наслідки хронічний стресу – виснаження та одночасне надмірне емоційне та моторне збудження, розлади сну, схильність до нав'язливих думок.

Спостерігається вищий рівень втоми порівняно з початком програми у 2022 році, що вимагає змінити інтенсивності занять. Тому важлива робота з тілом на природі: Психологи помітили, що техніки сенсорної інтеграції та стабілізаційного впливу на парасимпатичний відділ автономної н.с., проведені на відкритому повітрі, сприймаються та запам'ятовуються краще, ніж у кабінеті, дають кращий ефект. Всі учасниці відмічають вплив наших локацій – красивих та безпечних.

7. Супервізії

З перших наших проєктів у травні 2022 року ми обов’язково вимагаємо у психологів та методистів щотижневе проведення групових супервізії для команди психологів зайнятих у кожному конкретному проєкті. Для проведення професійних супервізій ми домовилися з групою ліцензованих супервізорів про співпрацю.

Упродовж 2025 року на більшості з 20 проєктів регулярно відбувалися групові супервізії. 8 супервізорів загалом провели 47,5 годин супервізій.

8. Спонсори та партнерські організації Програми (2022-2025):

Фундація «Nova Ukraine” (Каліфорнія, США);
Світовий єврейський конгрес (Нью-Йорк, США);
Світовий конгрес українців (Торонто, Канада);
Фундація «Разом» (Нью Джерсі, США);
Фундація Маші Єфросиніної (Київ, Україна);
Фундація єпархії УГКЦ (Філадельфія, США);
Готландський єврейський Фонд (Амстердам, Нідерланди);
Фундація Майкла Польського» (Чикаго, США);
Фундація Відродження (Київ, Україна);
"First Sport Group" (IT, Київ, Україна);
Фундація Марілуізи Бек (ФРН);
Фундація Джеймса Темертея (Торонто, Канада);
Агрохолдінг АСТАРТА (Київ, Україна);
IT-компанія «Інфопульс» (Київ, Україна)
Західне управління НГУ (Львів, Україна);
Світова єврейська агенція «Сохнут» (Київ, Україна);
Територіальна громада м. Долина (Івано-Франківська обл.)
Фонд перемоги (НГУ)
Фонд «Соборна Україна»
Медична клініка «LISOD» (Україна – Ізраїль)
Громадська організація «Ізраїльські друзі України» (Ізраїль)
Едуард Шифрін, співпрезидент Вааду України
Георгій Логвінський (Стасбург, Франція);
Сім’я Алекса Літінецького (Нетанія, Ізраїль);
Громадська організація «Мабат» (Ізраїль, Кфар-Саба)
Даніель Левін (Daniel Levin, США);
Давид Якобашвілі (Швеція);
Кіра Шейнерман (Нью-Йорк, США);
Сім’я Вишневих (Сан-Дієго, США);
Ізраїльська коаліція травми;
IRIS - Ізраїльський волонтерський проєкт психологічної підтримки постраждалих від війни в Україні;
Психологічна громадська організація «Блакитний птах» (Київ, Україна);
Психологічна громадська організація «Вільний Вибір»;
Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України;
Кафедра психології НаУКМА;
Центр психології здоров’я (Львів, УКУ);
Міжнародний інститут післядипломної освіти (Київ, Україна);
Київський освітній центр толерантності (Україна);
Санаторій «Лісова поляна», підписано меморандум про співпрацю.

Заключні тези

Психологи Програми виробили свої напрацьовані практики з відновлення людей після переживання травмівних подій. Час війни працює проти людини і це позначається на більш складних діагнозах, що дійсно вимагає підключати психіатрів до реабілітації.

Попри практичну діяльність Програма має свої наукові напрацювання, з якими ділиться в колі науковців, в публікаціях високого рівня. Психологи використовують нові технології, і Програма надає можливість створювати нові інструменти для роботи з травмою, що може бути застосовано в кризовому консультуванні.

Україна має передовий досвід виживання, реабілітації та відновлення під час війни. Психологи Програми на практиці опанували такий досвід.

Керівник Програми,
Спів-президент Вааду України
Йосиф Зісельс

P.S. Щира подяка за допомогу у складанні звіту: Людмилі Брагінській, Галині Хараз, Світлані Пісаревій, Сусанні Ангеловій, Сергію Вишниченко, Наталії Бондаренко, Олександрі Когут