Вітаємо пана Йосифа з ювілеєм!

Дорогий пане Йосифе,
важко знайти потрібні, вагомі, достойні і водночас небанальні слова для привітання людини, яку знаєш багато років, з якою працюєш, яку поважаєш.

«Якщо не я сам за себе – то хто за мене?
Але якщо я лише за себе – то для чого я?
І якщо не зараз – то коли?».
В ці парадиґми єврейського мудреця вклалося життя, сповнене боротьби за головне – право людини на свободу і вільний вибір, право на гідне життя, право на життя за традицією предків.

Можливо головне, що зробило для суспільства покоління радянських дисидентів – це збереження поваги до принципової життєвої позиції і відстоювання правди, розуміння необхідності завжди бути на стороні скривджених, допомагати тим, проти кого спрямоване насильство. А ще розуміння того, що все набуте впродовж життя мусить передаватися тим, хто наслідує нас.

Вже багато часу пройдено, і сподіваємося, що не менше попереду.
І нехай весь цей час не полишають Вас Віра, Надія та Любов – вірні подруги і Ваші, й тих, хто йде з Вами по життю.

Нехай якомога довше будуть з Вами і рідні, і вірні друзі, і розуміння оточуючих.

Щастя Вам, здоров’я, сил і наснаги!